Вишенська ЗОШ I-III ступенів - Історія школи
Субота, 21.01.2017, 11:37
Вітаю Вас Гість | RSS

Вишенська ЗОШ I-III ступенів

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Історія школи

ІСТОРІЯ ВИШЕНСЬКОЇ ЗОШ І – ІІІ ступенів акредитації 
БОРИСПІЛЬСЬКОЇ РАЙРАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     Вишенську школу за рішенням сільської громади  розпочали будувати в 1872 р., і 11 червня 1877 р. було відкрито двокласну міністерську школу, що складалася з п'яти груп із п'ятирічним терміном навчання.
  6
     Школа була на утриманні батьків, вони ж забезпечували вчителів продуктами. У 1882 р. батьки відмовилися вносити платню на утримання школи, і вона перетворюється на трирічну. Учителював тоді П. Ф. Кожич.
     У 1902 р. навколо шкільного будинку було закладено парк. Учні разом з учителями - подружжям Г. І. та П. М. Куликовськими ходили в Процівський ліс, викопували молоді дерева і садили їх на шкільному подвір'ї.
     У 1911 р. було відкрито 4-й клас; із дітьми працювали два вчителі.
     1917-1920 рр. школа переходить у відомство земства Остерського повіту на Чернігівщині; працює безпере­бійно. Було чотири класи, але діти відвідували переваж­но 1-й і 2-й. Навчали два вчителі.
6  
     В 1918р. повернувся з фронту колишній завуч школи О.М. Боровко, який знову очолив її, працювавши до 1923 р. У школі навчалося 100 учнів, кількість учителів збільшилася спочатку до трьох, а згодом до п'яти. Шкіль­не приміщення вже не задовольняло потреб школи, тому 3-4-ті класи навчалися в будинку, що раніше належав Кредитовому товариству, та в квартирі учителів.
     1927р.  -   у Вишеньках відкривають 5-й клас, а в 1930 р. відбувся випуск 22 учнів семирічної школи. На той час у Вишенську школу ходили діти із с. Гнідин.
     В 1928р. було збудоване нове приміщення для сільського клубу, яке через рік почали використовувати під школу. 1930 р. було запроваджено обов'язкове загальне чотирирічне навчання. Школу відвідувало близько 500 учнів. Частина випускників семирічки поступила на двомісячні курси, після закінчення яких повернулася на роботу в рідну школу.
     1932 р. розпочато будівництво ще одного шкільного приміщення на 7 класних кімнат і вчительської, завершене в 1938 р. Тоді й відкрили 8-й клас. У школі працювало 25 учителів і навчалося близько 600 учнів.

     19 червня 1941 р. відбувся перший випускний вечір для 26 учнів Вишенської середньої школи. Це було свято всього села. А 23-26 червня вчорашніх випускників призвали до лав армії. У липні почалися роботи з організації оборони м. Києва. Створено винищувальний загін для боротьби з десантниками, який очолив учитель А. М. Курочкін. Директор школи Ф. М. Галатенко роздав частину документів учителям, решту спалив, а сам пішов на фронт. Внаслідок постійних бомбардувань школа зали­шилася без вікон, але техпрацівниця О. П. Бурмас ретельно доглядала шкільне майно і коли переконалася, що в село увійдуть фашисти, перенесла його в безпечне місце і всі роки окупації переховувала.
     19 вересня 1941 р. село захопили німецькі війська. Велику бібліотеку, що була в школі, частково спалили, частково, з дозволу коменданта, пограбували, а залишки вивезли в район як «шкідливу» для молодих людей літе­ратуру. Приміщення школи було віддано під старостат і поліцію, але навчальний процес у 1-7-х класах тривав. Проте вчителів, які до війни працювали в школі, до роботи не допускали.
     У жовтні 1941 р. разом з активістами села розстріляли випускника 10-го класу Г. Т. Чепурка. До списків на розстріл потрапили сім'ї вчителів А. Ф. Гойко, А. М. Курочкіна, В. Ю. Корсаковоїта ін.
     У 1942 р. вчителі, які працювали в школі до війни, залишили с. Вишеньки і роз'їхалися по своїх родичах. Не було куди їхати тільки А. Ф. Гойко, чоловік якої був офіцером у Червоній Армії. У перші дні окупації вона разом зі свекрухою та сусідами переховувала солдатів, які потрапили в оточення, передавала їм одяг і харчі, рятуючи від смерті. Учителька В. А. Гурська переховувала в себе в'язнів Дарницького концтабору.
     У 1942-1943 рр. у селі працювали тільки 1-4-ті класи. Якщо до війни школу відвідувало близько 600 учнів, то в роки окупації - 70-80 дітей.
     23 вересня 1943 р. село було звільнене від німецько-фашистських загарбників. Почався новий етап в історії школи.

гойко5

 
     Із вступом Червоної Армії у с. Вишеньки приміщення школи було передано під військовий шпиталь. Для школи сільська рада виділила великі будинки колгоспників, відремонтовані вчителями, селянами і школярами. За­няття розпочалися 30 листопада 1943 р. Діти з радістю зносили до школи шкільне приладдя, стільці, портрети, які були на схороні в населення. Радісна усмішка осяяла обличчя старенької техпрацівниці О. П. Бурмас, коли вона знов побачила на шкільному подвір'ї щасливих дітлахів. Як безцінну реліквію вона несе й установлює в кабінеті скелет людини.
     Бориспільський РВНО укомплектовує школу вчителями і призначає директора. Почало налагоджуватися мирне життя. Учні і вчителі беруть участь у відбудові колгоспів, працюють на ланах, на фермі, випускають газети, допомагають фронту. Так, учителька А. Ф. Гойко разом з піонерами зібрала для фронту 18 тис. крб, 70 гусей, 50 качок, 120 курей. Було організовано посадку лісу, який знищили фашисти.

 

  ветерани 1
Зустріч з воїнами-визволителями с. Вишеньки

     Було відкрито 9 класів, в яких навчалося 436 учнів. Незабаром 9-й клас було закрито, бо учнів призвали до лав діючої армії.
     У квітні 1944 р. шпиталь зі школи виїхав, і школярі повернулися до свого двору.
     У 1944 р. школу очолила О. Я. Орда. Навчання розпочалося в приміщенні школи. 1-4-ті класи почали вчитися.
     1 вересня, старшокласники були зайняті збиранням врожаю на колгоспних ланах. Приміщення не відремонтоване, вікна заставлені фанерою, з кількома шибками у горі, у класі напівтемрява. Завдяки допомозі колгоспу і жителів села школу привели до ладу, і 1 жовтня 1944 р., коли старшокласники взялися до навчання, класи виблискували скляними вставленими вікнами.
     Учні допомагали сім'ям фронтовиків, обробляли городи вдовам, узяли шефство над одним із шпиталів м. Києва, куди їздили з подарунками, концертами, писали листи.
     1945/1946 навчальний рік. У школі відбувся перший повоєнний випуск 10-го класу, який закінчили 12 учнів. Перед випуском колгоспники і школярі провели недільник: з лісу завезли лати й обнесли школу парканом, відремонтували дві квартири для вчителів і класну кімнату.
     1946/1947 навчальний рік розпочали 1 вересня. У березні 1947 р. був призначений новий директор Мелешко, який демобілізувався з лав Радянської Армії. Він зумів організувати такий ремонт школи, якого до того часу не було: стіни побілені і всередині пофарбовані, віконні рами також, перекладено кілька груб. Випускали цього року 15 учнів. Наступного навчального року випуску не було - через невелику кількість учнів 10-й клас закрили.
     За віковим складом випуски середньої школи повоєнних років дуже відрізнялися один від одного. Так, у 1948/1949 навчальному році школу закінчили 15 учнів. Г. Савон навчався в 10-му класі після дев'ятирічної перерви, пройшовши фронтовими дорогами; втім, школу закінчив із срібною медаллю, потім успішно навчався в лісогосподарському інституті.
28 червня 1952 р. у Вишеньках усі дороги вели до школи, яка урочисто святкувала своє 75-річчя. Призначе­ний у 1949 р. директором школи О. Т. Куц разом з учите­лями, сільською радою та головами двох колгоспів, за сприяння виконкому Бориспільської ради депутатів тру­дящих організували велике свято, свято-підсумок, свято- надію на краще життя. У школі того часу навчалися 632 учні. Заняття проводили в трьох приміщеннях. На тери­торії школи було п'ять квартир для вчителів.
     У 1940-1950 рр. учителі виконували велику громадську роботу: займалися державною позикою, вели політзаняття, організовували гурткову роботу в клубі, багато працювали з батьками з питань залучення дітей до школи. Учні організували випуск сільської радіогазети, в якій завжди був цікавий матеріал із життя села і школи. На піщаному пустирі перед школою забуяв парк.
     У 1960 р. в школах запроваджують 11-річний термін навчання. Вишенська школа стає загальноосвітньою трудовою політехнічною. Її учні, крім загальноосвітніх дисциплін, опановують професію водія 3-го класу. Але школа знову повертається до десятирічки і в 1966 р. одночасно випускає 10-й і 11-й класи.
 

     У 1960-х роках у країні розгортається рух «червоних слідопитів». У Вишенській школі пошукову роботу очолює вчителька, вдова учасника Великої Вітчизняної війни А. Ф. Гойко. Разом зі школярами вона склала списки жителів с. Вишеньки, які загинули в роки війни, і на кожному будинку, де проживали сім'і загиблих, встановили червоні зірочки, налагодили тісні контакти з воїнами 136-ої стрілецької дивізії, що визволяла село, вели пошуки воїнів-односельців, котрі безвісти зникли, їздили в Сталінград, Харків та інші місця запеклих боїв, де залишали землю з батьківщини полеглих солдатів. Вишенська земля є в Кургані Безсмертя, розташованому в Києві. За пошукову роботу А. Ф. Гойко та червоні слідопити Вишенської школи нагороджені грамотами Міністерства оборони.
  гойко 3
     У 1960-х роках запроваджено загальну обов'язкову середню освіту, кабінетну систему навчання. Школа у Вишеньках працює у дві зміни, приміщень не вистачає. У 1964-1966 рр. її добудовують. Було відкрито 8 класних приміщень, обладнано кабінети фізики, хімії; початкові класи розміщують в окремій будівлі.
Зустріч Гойко А.Ф. з учнями-випускниками, що брали участь у русі «червоних слідопитів»

 

     1971 р. директором школи призначають А. Ф. Дячука. Під його керівництвом школа неодноразово перемагала у змаганні навчальних закладів району, цілком переходить на кабінетну систему навчання. І знову бракує навчальних приміщень. У 1988 р. розпочалося будівництво нової школи.
     1 вересня 1994 р. учні Вишенської середньої школи увійшли в нову шкільну споруду із актовою і двома спортивними залами, просторою їдальнею, навчальними майстернями, кожен учитель має свій кабінет. До школи підведено газове опалення.    
Форма входу
Пошук
Календар
«  Січень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz